Жила-була маленька ниточка в скриньці. Якось раз ниточка захотіла погуляти, і вона сказала шкатулочці, щоб та її випустила. А скринька сказала: «Ні, ні, я тебе не відпущу, господиня буде тебе шукати». Тоді вони придумали план, як ниточці погуляти. Шкатулочка прив'язала один кінець до себе, і ниточка пішла гуляти.

Ось вона гуляла, гуляла і зустріла подружку. Вони гуляли разом, і так забалакались, що не помітили, як вийшли на вулицю. І раптом ниточка порвалася і відірвалася від шкатулки. І стало нашій ниточці так сумно, що її ніхто в справу не бере.

Настав ранок, і ниточка побачила, що знаходиться в пташиному гнізді. І стало ниточці так весело, що її взяли в справу, виявилася вона комусь потрібна.

Казці кінець, а хто слухав молодець.

Продовження.

В один день ниточка впала з гнізда на зірочку, і їй знову стало дуже сумно. Було це вночі. Побачила ниточка, що хтось летить у небі. Це виявився хлопчик на своєму літальному апараті. Вона причепилася до якоїсь кнопочки, хлопчик її звідти витягнув і сказав «Принесу я її додому, може і згодиться». Ниточка так зраділа, що її хтось хоче взяти в справу. Приніс він її до себе додому і поклав у скриньку.